МЕТАЛІЧНА ПРОВІДНІСТЬ В СКЛАДНИХ НІКЕЛАТАХ ЛАНТАНУ

УДК 546.4'654'74

Автор(и)

  • О. Дзязько Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml
  • С. Неділько Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml
  • В. Куліченко Київський національний університет будівництва і архітектури image/svg+xml , Київський національний університет будівництва та архітектури

Ключові слова:

металічна провідність, фази Руддлесдена-Поппера (ФРП), киснева нестехіометрія, резистивні вла-стивості

Анотація

Синтезовано складні нікелати лантану за методом сумісного осадження компонентів з наступною термічною обробкою отриманої шихти. Досліджено вплив складу нікелатів лантану на резистивні властивості одержаних зразків. Вивчено фазовий та хімічний склад одержаних складнооксидних сполук, а також кисневу нестехіометрію. Показано, що складні оксидні  системи на  основі нікелю  та  лантану, що відносяться  до  фаз Руддлесдена-Поппера (ФРП)  загального  складу Lan+1NinO3n+1 (1≤n≤3) проявляють аномально високу провідність. Для системи La2-xNiO4-δ в інтервалі 0,6≤x≤1 виявлено металічний  характер залежності  електричної  провідності  від  температури.  Для заміщених  ФРП  складу La3-xMexNi2O7-δ  і La4-xMexNi3O10-δ (Me=Ca, Sr, Ba) високу провідність мають сполуки, в яких іонний радіус замісника перевищує іонний радіус лантану за умови однофазності сполуки. При збільшенні кількості замісників для вищевказаних систем відбувається перехід від металічної провідності до напівпровідникової та діелектричної. При вмісті тривалентного нікелю в складному оксиді більше 50 %, у нікелатів лантану реалізується металічний тип провідності.

Посилання

1. Cruz M.M., Carvalho M.D., Wattiaux A. Physica B: Condensed Matter., 2000, 284–288, 1477–1478.

2. Terashima M., Takada N., Saga H.,Kohn K. Phase Transit.: A Multinational Journal, 1993, 41, 123–128.

3. Liu B.S., Au C.T. Appl. Catal. A-Gen., 2003, 244, 181–195.

4. Zhu J.,Thomas A. Appl. Catal. B-Environ., 2009, 92, 225–233.

5. Шварценбах Г., Флашка Г. Комплексонометрическое титрование. М.: Химия, 1970, 360 с.

Shvarcenbah G., Flashka G. Trilonometric titration. Moscow, Himija, 1970, 360 p. (in Russian).

6. Nedilko S.A., Kulichenko V.A., Dziazko A.G. J. Alloy. Compd., 2004, 7 (1–2), 251–254.

7. Умланд Ф., Янсен А., Тиринг Д., Вюнш Т. Комплексные соединения в аналитической химии. Теория и практика применения. М.: Мир, 1975, 531 с.

Umland F., Jansen A., Tiring D., Vjunsh T. Complex compounds in analytical chemistry. Theory and practice of using. Moscow, Mir, 1975, 531 p. (in Russian).

8. Куличенко В.А., Неділько С.А., Дзязько О.Г. Вісник Київського університету. Хімія, 1996, 33, 130–132.

Kulichenko V.A., Nedіl'ko S.A., Dzjaz'ko O.G. Visnyk Kyivs'koho universytetu. Khimiia, 1996, 33, 130–132 (in Ukrainian).

9. Kitayama K. J. Solid State Chem., 1990, 1, 165–172.

10. Wang Y., Zhu J., Yang X. Mater. Res. Bull., 2006, 41 (8), 1565–1570.

11. Jonker G.H., Van Houten S. Semiconducting Properties of Transition Metal Oxides. In Halbleiterprobleme VI. Ed by F. Sauter, Friedr. Vieng und Sohn, Braunschweig, 1960, 118–151.

12. Raccah P. M., Goodenough J. B. J. Appl. Phys., 1965, 36, 1031–1032.

Завантаження

Опубліковано

25.05.2017

Як цитувати

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>